12 правил життя від Ніка Вуйчича
Поради на щодень від всесвітньовідомого християнського мотиваційного оратора. "Якщо ви самі не отримали дива, станьте дивом для когось іншого" — девіз, яким Нік Вуйчич надихає людей в усьому світі.
Правило 1. Не втрачай надію, вона перемагає смерть.
Раніше я хвилювався, що в мене ніколи не буде дружини, що я ніколи-ніколи в житті не зможу мати дітей. Але тепер у мене є дружина Канае і двоє чудових синів. Старший, Кійоші, вже вищий за мене. А згодом до нашої сім’ї додалося двоє донечок відразу. Слава Господу!
Раніше я переживав, що ніколи не зможу тримати за руку свою дружину, що не зможу обійняти своїх дітей, коли їм буде погано. Але тепер Кійоші обіймає мене. Він каже «дай п’ять» і плескає мене по плечу. Тепер я розумію, що не важливо, чи можу я тримати за руку Канае, головне, щоб я завжди тримав її серце.
Правило 2. Не виходить — спробуй знову. Роби все, що можеш.
Одного разу я займався серфінгом на Гавайях. Усі на пляжі дивилися — людина без рук, без ніг хоче кататися! Я лежав на дошці, й люди мене штовхали на хвилю. Друзі поклали купу рушників на дошку, щоб я міг на них опертися й піднятися. Разів із п’ятнадцять я пробував встати. І в мене нічого не виходило.
Але батьки вчили мене: коли щось не вийшло, спробуй знову. Якщо щось не виходить, це не означає, що ти невдаха. Якщо люди бачать твою невдачу, не принижуй себе. Нічого страшного, якщо ти щось не можеш зробити. Нічого страшного, що ти не володієш всім. Але ти можеш до цього прагнути.
І я пробував знову й знову стати на дошку. І коли я нарешті став, то подумав: «О Боже, що ж мені тепер робити?!».
Правило 3. Не обмежуй свою радість.
Багато людей не радіють життю просто тому, що вони його обмежують. Ви, напевно, бачили ролик на YouTube, як я люблю жартувати в літаках. Іноді прошу покласти мене на полицю для ручної поклажі. А якось я взяв костюм пілота у свого друга, він працює в комерційній авіакомпанії, і зустрічав у цьому костюмі пасажирів. Треба було бачити їхні обличчя!
Пам’ятайте, іноді обставини вказують вам на те, що у вас є, але те, що у вас є, не повинно визначати радість усередині вас. Не дозволяйте думці людей або якимсь подіям принижувати вас.
Правило 4. Не бійся важкої праці.
Мені кажуть: «Тобі добре, ти з Австралії». Але й там не все вимощено золотом. Коли мої батьки переїхали туди з Югославії, у них був тільки одяг. Тільки те, що було на них. Вони працювали старанно. І мені завжди радили так робити.
Мені не дозволяли бути «поганим» хлопчиком. Мені не давали грошей на іграшки. Мені доводилося їх заробляти. Я пилососив будинок за два долари на тиждень. І далі мав право вирішувати, що робити з цими грошима — купувати іграшки або віддавати бідним.
Правило 5. Будь вдячний за те, що в тебе є.
Бути вдячним своїй сім’ї — це тільки початок. Я, наприклад, дуже вдячний своїй «нозі». Те, що в мене немає рук і ніг, — не означає, що я можу впадати в зневіру. Завдяки своїй маленькій нозі я можу плавати, я займався дайвінгом. Я навіть стрибав із парашутом.
Так, коли я ходив у школу й мене всі дражнили, було дуже важко бути вдячним. Але потім я зрозумів, що у всіх є проблеми. І, можливо, батько-алкоголік — це страшніше, ніж не мати рук і ніг. Ми повинні дякувати за те, що в нас є, і молитися за тих, хто цього не має.
Правило 6. Ударяй м’яч, поки він не вдарив тебе.
Якось я грав зі своїм другом у футбол. Він попередив мене, що буде зараз вдаряти по м’ячу, щоб я встиг приготуватися. І ось я бачу, що м’яч летить на мене. І я не знаю, як відбити його. Я хочу вдарити м’яч, поки він не вдарив мене. Думаю: головою, але для голови занадто низько. Штовхнути? Але я не дістану. І тоді я стрибаю, відбиваю м’яч і сильно пошкоджую свою ногу. Три тижні не можу рухатися. І коли я лежав на ліжку, дивився в стелю, то тоді вперше подумав: «Так ось як почувають себе інваліди».
Правило 7. Іди до мети.
Було двоє людей, які надихнули мене на виступи. Перший — Філіп, він не міг ходити й говорити. У нього був остеомієліт (це коли певні частини тіла відключаються). Йому було 25 років, коли ми зустрілися. Він робив вебсайт і намагався надихнути людей, повернути їм віру в життя.
А друга людина — прибиральник у школі. Він сказав: «Ти будеш оратором і розкажеш людям свою історію». Я хочу, щоб ви знали: це був літній чоловік, і я поважав його. Але в мене й у думках не було стати оратором. Я збирався бути бухгалтером. Але він кожен день протягом трьох місяців говорив мені це.
Зрештою, я погодився виступити. Тоді зрозумів, що можу теж надихати людей. Не важливо, хто ти, чи можеш ти ходити або говорити — у твоєму житті є мета.
Правило 8. Не вкладай щастя в тимчасові речі, інакше воно буде тимчасовим.
Батько казав: «Ти повинен працювати. Але старайся, щоб і люди працювали на тебе. Тобі доведеться платити їм за те, щоб вони за тебе робили те, чого ти не можеш. У тебе є відповідальність за самого себе».
І я відчуваю цю відповідальність. Я повноцінний, я знаю свою мету. У мене є світ, сила й істина. Мені не потрібні гроші, влада, наркотики, алкоголь і порнографія, щоб відчувати себе щасливим. Це тимчасові речі, і щастя від них не може бути довгим.
Правило 9. Приймай себе таким, який ти є.
Дівчата, вам не потрібна нова пара взуття, щоб бути щасливими. Вам не потрібен хлопець, щоб бути щасливими. Шукайте чоловіка, який буде вас любити, і, коли почнуться труднощі, не покине.
Хлопці думають, що іноді потрібно матюкатися, щоб бути крутим. Або накачати великі біцепси. Зрозумійте, біль і незадоволення, які ви відчуваєте, вам дав диявол. Але навіть із ваших осколків Бог може зробити щось прекрасне. Оновне — прийміть себе, зрозумійте, хто ви є і чого ви хочете.
Правило 10. Мрій — і мрії стануть реальністю.
Якщо ми не віримо в щось, це не означає, що цього не існує. Але якщо ми ніколи не думаємо про щось, то ми цього не шукаємо. Якщо не шукаємо, то й не знайдемо. Не знайдемо, значить — ніколи не отримаємо. Все просто.
Мрії стають реальністю, чудеса стають реальністю. Я не кажу, що все просто. Я, наприклад, ніколи не стану футболістом. Але я можу бути щасливою людиною. Щастя було прописано в моєму майбутньому. Я в це вірю.
Правило 11. Зосередьтеся на тому, що ви можете зробити.
Я питав у дев’ятирічних дітей: «Ви коли-небудь мали стрес?» І вони казали, що так: тяжка домашня робота, поганий учитель. Я питав у 13-річних. Вони казали, що їх все дратує — друзі, батьки, їхнє власне мінливе тіло. У 17 років мені казали, що відчувають стрес через закінчення школи. «Якщо я вступлю до вишу — все буде добре», — казали вони. Але нічого не змінювалося. Потім вони будуть казати: «Якби я тільки знайшов роботу ...» А на роботі їх буде дратувати начальник. Всі незаміжні й неодружені думають, що вони нещасливі, тому що не мають чоловіка або дружини. «Коли я знайду собі чоловіка — все буде прекрасно!» Ні-і-і! Якщо ви нещасливі без чоловіка, то і з ним будете нещасливі. Зосередьтеся на тому, що у вас вже є. На тому, що ви можете робити вже зараз. Не чекайте чоловіка, роботу, кінця іспитів, щоб робити те, що допомагає вам бути щасливим!
Правило 12. Робіть хороший вибір, він дає хороші плоди.
Рішення, які я приймав раніше, мене позбавляли сили. Я думав: «У тебе немає рук і ніг, ніхто, крім твоїх батьків, не любить тебе, ти тягар для всіх, не буде роботи, дружини, мети».
Але повірте: у Бога є план щодо вас. Якщо в Нього є план щодо безрукого й безногого Ніка Вуйчича, то, будьте впевнені, він є і щодо вас.
Якщо ви самі не отримали дива, станьте дивом для когось іншого. Адже, зрештою, час і любов — це дві основні валюти. Кожен день відповідайте собі на питання: хто ви і чого хочете? Робіть, що можете. Пам’ятайте про бідних. Моліться. Надихайте.