Інтернет-благовістя

31.07.2020
0
376

У контексті нашого часу, коли маємо дуже багато онлайн-заходів, стоїть питання: як правильно сконцентруватися й бути ефективним у поширенні Євангелії в мережі? А ефективність полягає не в тому, скільки часу проводимо в інтернеті, а наскільки впливаємо.

Які наші можливості?

З 2014 до 2020 року динаміка користувачів девайсів (ПК, смартфони, планшети тощо) зросла з 2,6 млрд до 4 млрд. Тож площина для праці — майже безмежна.

Соціальні мережі, месенджери є нашим інструментарієм. Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Viber дають хороші можливості для благовістя. Навіть якщо ви зможете позитивно вплинути на одну людину — це вже шикарно.

Яка наша ціль?

«Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?» (Пр.24:11).

Соцмережі разом із величезним потенціалом несуть і безліч небезпек. У морі інформації можна просто захлинутися. Те, що людина читає й пише, зрештою відбивається на її житті.

Наша місія — допомогти тим, хто потрапив у пастку паніки, апатії або повернув на небезпечну стежку.

Підготовка служителя

Саме так, незалежно від віку, статусу… Якщо ви в мережі з метою позитивно впливати, то ви — служитель. Ви служите, виконуєте місію. А відтак необхідна певна підготовка.

1. Духовна та теологічна основа. Це необхідно. Якщо я хочу впливати, то маю знати, куди та як вести людей. Навіть якщо немає можливості навчатися в семінарії, є дуже багато хорошої літератури, майстер-класів, онлайн-програм.

2. Здатність до раціонального обґрунтування. Відверто кажучи, це наша слабка ланка. Часто намагаємося вплинути, спираючись на емоції. Але сучасна вимога — раціональний підхід. У ХХІ ст. варто запитувати не «Чи потрібно в Бога вірити?», а «В якого бога вірити?» Наскільки ми можемо обґрунтувати «Чому я вірю в Ісуса Христа? Чому я відвідую саме євангельську церкву?» — це архіважливо.

3. Готовність до мультикультурного сприйняття. Соцмережі наповнені людьми з різних культур, спільнот, із різними поглядами. Тому слід бути толерантними. Які неправильні кроки часто роблять користувачі? Розмова нерідко починається із суперечки. Але важливо починати з того, що об’єднує, а не з того, що роз’єднує. Іноді просто потрібно дочекатися тієї точки дотику, від якої почнеться діалог.

4. Командна робота з моніторингом. Соцмережі — це вулиці. Ісус Христос посилав учнів по двох, по трьох. Підтримка один одного важлива і в Інтернеті. Я не говорю про контроль. Але звітність потрібна для самоконтролю, адже ми й самі можемо потрапити в спокусу.

5. Наявність досвідчених консультантів. Ніхто з нас не знає відповідей на всі запитання. Коли я став працювати з людьми в соцмережах, то почав отримувати дуже багато запитань в особисті повідомлення. Люди запитували про свої проблеми, просили поради. Не завжди я знав, що відповісти. На деякі питання ми, напевно, поки живемо на цій землі не знайдемо відповідей. Тому дуже важливо мати знайомих, які можуть при потребі проконсультувати в різних сферах.

Методика ведення діалогу в інтернеті

Отже, ви пройшли підготовку. Що далі?

1. Визначення формату діалогу. Є кілька варіантів: використання особистого ресурсу або співпраця з іншими ресурсами. Тобто створювати своє або поширювати чуже.

Дуже добре, якщо у вас є ідея власного контенту. В такому випадку ви можете наповнювати свій блог цікавою інформацією на різні теми, або ж — дотримуватися одної конкретної тематики для завоювання цільової аудиторії. Єдине, важливо діяти не спонтанно, а мати план на кілька кроків вперед.

Щоправда, створити щось, що може зацікавити інтернет-аудиторію, сьогодні не так просто. Інформаційний ринок перенасичений, конкуренція шалена. У вас обов’язково має бути якась родзинка. І я вірю, що ви її знайдете. Але якщо й ні, то є можливість користуватися іншими ресурсами. Головне — завжди давати посилання на першоджерело й не бути плагіатором.

2. Особливості ведення діалогу з невоцерковленими людьми. Починати, звичайно, потрібно з побудови особистих дружніх стосунків. У процесі спілкування — підбадьорювати. Не навантажувати релігійною тематикою.

У мене є правило п’яти «не»: чого обов’язково варто уникати. По-перше, не засуджуйте людини. Є спокуса бути зверхнім, спираючись на свій досвід і знання. Це неприйнятно. По-друге, не зловживайте церковною термінологією. Найчастіше, коли людина проводить у церкві більше п’яти років, її мова видозмінюється й може бути незрозумілою для оточення. Третє: не перенасичуйте розмови біблійними текстами. Вони мають бути вчасними й доречними, не викликати оскоми. Четверте: не ведіть довгих дискусій, не втомлюйте собою. І п’яте, не створюйте надто об’ємних послань. Обов’язково робіть відступи та використовуйте засоби, які допоможуть створити текст більш читабельним. Адже ми живемо у вік візуального сприйняття.

Етапи після налагодження стосунків

Наступні поради стосуються тих людей, з якими вже є певний рівень дружби. Які наступні кроки можна й потрібно робити?

1. Запропонуйте молитися за людину. Зазвичай ви будете зустрічатися з опозицією щодо своїх поглядів і послань. Але мало хто відмовиться, якщо ви запропонуєте молитися за нього чи за неї.

2. Регулярно відписуйте. Чи публічно, чи приватно — ви отримуватимете багато різних питань. Перевіряйте пошту, вчасно реагуйте на повідомлення. Завжди відповідайте чесно. Якщо не знаєте відповіді, не лукавте, не придумуйте. Нещирість відчувається здалека.

3. Спонукайте до покаяння вчасно. Не варто передчасно підштовхувати людину до цього відповідального рішення. Зробивши його поспішно, особа може бути неготовою ні до цього кроку, ні до подальшого християнського життя.

Проблеми інтернет-євангелізму

Кілька слів про неправильні підходи, поведінкові помилки, які допускають християни під час спілкування у віртуальному світі.

1. Грубість у коментарях. На жаль, культура християн потребує  бути кращою. Особливо важко буває тримати себе в руках емоційним людям. Хочеться відповісти конкретно й відразу. У таких випадках варто охолонути, зважити власні слова. Не деякі коментарі взагалі краще не реагувати. У виняткових випадках ви маєте повне право заблокувати людину, якщо вона переходить межі й відверто шкодить іншим.

2. Віруючі «розумники». Часто приходять люди, які нахапалися різної інформації і вважають за необхідне її продемонструвати в коментарях. Можливо, «диванні експерти» таким чином намагаються привернути до себе увагу. Це часто заважає, і варто діяти залежно від ситуації — чи вимкнути коментарі, чи обмежити їхній доступ до вашої сторінки.

3. Індивідуалізація. Я завжди переконую християн працювати в команді, не закриватися в собі, зосередившись на своєму особистому проекті. В Інтернеті досить багато небезпек, із якими не варто бути наодинці.

Захисти себе: дві склянки

На завершення хочу навести таку ілюстрацію. Перед вами дві склянки: в одній — чиста вода, а в іншій — брудна. Так буває у віртуальному просторі. Людина може зайти з найкращими намірами, але якщо поводитиме себе неправильно, то з часом її серце ризикує наповнитися недоброю інформацією.

Який вихід із такої ситуації? Можна вилити воду й набрати чистої. Але, на жаль, із серцем так не вийде. Ми ж не можемо за власним бажанням стерти з пам’яті погані спогади. Але якщо склянку поставити під струмінь води, вона почне поступово світлішати. Якщо своє серце відкрити перед Божим Словом, то брудна інформація замінюватиметься чистою.

Так ви можете в першу чергу впливати на себе, а вже потім — на інших.

Віктор Вознюк

 

 

 

 



Додати коментар

Пожертвувати