«Коли ви воскресли…»
«Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі» (Кол.3:1,2).
Перш ніж щиро привітати вас, шановні читачі, зі святом Воскресіння Христового, зауважу: хоч весна й запізнюється, але нехай… Не запізнюються свята! А особливо для тих, хто пильнував будні. І знову, як і в минулі роки, звучить під небом «Христос воскрес!» Аж до древніх апостольських днів, коли уперше ангел сповістив тим, хто шукав Його: «Чого ви шукаєте серед мертвих живого? Його немає тут, Він воскрес!»
Факт воскресіння Божого Сина не підлягає жодному сумніву. Проте не всі, хто іменує себе християнином, знають достеменно, що для них особисто заховано у воскресінні Христовому. Отже, «Він, що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого» (Рим 4:25) , «Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!» (1 Кор. 6:14), «І нас разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі» (Еф.2:6). Є й інші тексти Писання, що відкривають нам неперевершеність подвигу смерті й воскресіння Христового та особливу частку в ньому для Його послідовників, які не просто святкують, але йдуть за Ним.
Звернімося до тексту, що на початку. «Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі». Якщо частинку тексту, а саме «коли ви воскресли», прочитати окремо, та ще й у питальній формі, то матимемо запитання, на яке не просто одразу відповісти. Отже: «Коли ми воскресли?» Або: «Коли я воскрес?» Коли був поворотний момент мого життя, коли стара гріховна природа померла, а нова, як деревце після зимової сплячки, ожила? Що нового, інакшого з’явилося в мені? Якою була зміна мого характеру, поведінки, цінностей, пріоритетів? А справді, що змінилося?
Апостол Павло у своєму листі християнам міста Колоси нагадує: «Якщо ви воскресли з Христом, то…» А що саме? Перше – шукайте того, що вгорі, де Христос. Друге – думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі. Іншими словами, апостол стверджує: результатом воскресіння в Христі повинна бути радикальна зміна в пошуках і думках.
Дозволю зробити перестановку слів: зміна в думках і пошуках. Зміна наших думок, помислів, нашого розуму – найперша ознака животворної сили Христового воскресіння в мені. До речі, саме це сталося з апостолами Христовими, коли Він пояснював їм суть Своїх страждань і воскресіння й «і відкрив їм розум до розуміння Писання» (Лк.24:45). А тому я в дні свят, та й у будні також, перевіряю свої думки. «Думайте про те, що вгорі…» – радить апостол. Думки формують нас і наше майбутнє. Поза сумнівом, «які думки в серці людини, така й вона…» (Пр.23:7). Оновлений воскресінням розум спрямований на пошуки нових цінностей – того, що вгорі, де Христос. «І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа» (Рим.12:14).
Шукати там, де Христос. Це будуть пошуки в нашому щоденному житті, на земному шляху, але спрямування пошуків – угору! Шукати добра для ближнього – означає пошук того, що вгорі. Шукати блага для свого народу, як у Книзі Естер: «…юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші, і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для народу свого й говорив «мир!» для всіх нащадків своїх» (Ест.10:3), – це пошук приємний Богу, він спрямований вгору! Шукати й знаходити серед безбожників, брехунів, корупціонерів, повій, знаходити серед культурних грішників, знаходити й свідчити про Воскреслого на самому дні аморальності й гріха! Шукати серед тих, хто має ім’я, ніби живий, а насправді – ходячий труп, хоч і регулярно відвідує служіння, та абсолютно не задумуючись про те, що вгорі, і про Того, Хто вгорі! Шукаймо…
Шановні співпрацівники місії, дорогі читачі! У дні весняного пробудження й світлого свята Воскресіння Христового сердечно вітаємо вас і бажаємо вам миру й духовного оновлення! Куди спрямовані наші думки й пошуки? Скористаймося словами великого місіонера Павла: якщо ми воскресли, то шукаймо й думаймо про те, що вгорі, де Христос…
Ще одне нагадування в контексті свята: весна – час проростання посіяного. Добре насіння, непомітне й ніби безрезультатно кинуте в брудну землю, раптом прокинеться й стане помітним пагінцем чи стеблинкою. Бажаємо, щоб посіяне вами проросло й дало колос! Христос воскрес! Христос воістину воскрес!