Великий зиск — то благочестя

31.08.2020
0
47

«Великий же зиск — то благочестя із задоволенням» (1Тим.6:6).

Близько 2000 років тому ці слова написав апостол Павло своєму духовному синові Тимофію. Згодом він знову пише до нього вже інші слова: «Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться» (2Тим.4:3-4).

Ознаки останніх часів

Любов до байок буде однією з ознак останнього часу. «Ісус же промовив у відповідь їм: «Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох... І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне» (Мт.24:4-5,8). Зауважте, тут тричі наголошується на слові «багато». «Багато прийде…», «зведуть багатьох» і «любов багатьох охолоне». Отже, більшість християн будуть піддані спокусам і потраплять у спокусу.

І це покоління — покоління останніх часів — буде зайняте переважно набуттям матеріального. Цей останній час у Біблії названий часом Лота й часом Ноя. У Євангелії від Луки Син Божий каже: «І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив. Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому…» (17:26-30). Люди набувають багато матеріального. Але тимчасові надбання скороминучі, вони швидко зникають. Усе видиме — тимчасове, а невидиме — вічне. Тобто якщо людина має багатство, то вона має пам’ятати, що саме Бог дає їй здоров’я, Бог дає їй розум, дає їй обставини.

Апостол Павло каже: «Останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (2Тим.3:1-5).

Що таке благочестя?

Благочестя — це істинна побожність, благоговійне визнання божественних істин і виконання їх на ділі. Як не дивно, благочестя може бути марним. Ось що про це говорить Яків у своєму Посланні: «Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!» (Як.1:26). Благочестя може бути також непостійним: «Бо ваша любов (у рос. перекладі – благочестя), немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці» (Ос.6:4). Є люди, які відвідують церкву й ніби, на перший погляд, благочестиві, але насправді їхнє життя поза церквою: у домашніх умовах, у бізнесі, у стосунках із людьми не відповідає такому поняттю, як благочестя. Той же апостол Яків говорить про чисту й непорочну побожність: «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу» (Як.1:27). Отже, благочестива людина турбується про найбідніших та найнещасніших. А по-друге, вона зберігає себе чистою та непорочною від світу. Таким чином, благочестя полягає не лише в тому, щоб робити добро своєму ближньому, а й у тому, щоб зберігати самих себе в чистоті.

Ми знаходимо не одну згадку в Біблії про благочестивих людей. «І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього» (Лк.2:25). Зауважте, цей чоловік був мужем праведним та благочестивим. І Господь виявляє милість до нього, даючи можливість побачити Христа-Немовля й розпізнати в Ньому Месію.

У Діях святих апостолів йдеться про сотника італійського полку Корнилія. «З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився» (10:2). Не багато чоловіків у нинішні часи можуть похвалитися тим, що їхні домашні благочестиві й бояться Бога. Але Корнилій міг це робити, бо про нього сказано, що він боявся Бога з усім домом своїм. Він творив багато милості, завжди молився Богові — а це ознаки істинного благочестя. І коли йому явився ангел, то сказав: «Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися...» І далі ангел розповів сотнику, як йому зустрітися з апостолом Петром, який розповість йому про вічне спасіння й про те, як отримати його.

Біблія також свідчить, що є жінки, які присвячують себе благочестю. Є такі, які присвячують себе наклепам та обмовам, інші — вбранню та прикрашанню свого тіла, але все ж є на цій землі жінки, які присвячують себе благочестю. І для них є чудова обітниця: «…Мешкання праведних Він (Бог) благословить». Якщо ти хочеш, щоб твій чоловік, твої діти були благословенні, то ти маєш бути благочестивою і в домі твоєму має панувати благочестя.

Християнин і благочестя

Християнин і благочестя — ці поняття нерозривно пов’язані, і Бог дає нам сили досягати цього, бо «усе, що потрібне для життя та побожності, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою» (2Петр.1:3). Тож, якщо ми бажаємо бути благочестивими людьми й мати непорочну побожність, отримати це ми можемо лише через пізнання Христа Ісуса. Читай Біблію, молися — і ти побачиш, як закони благочестя почнуть діяти у твоєму серці.

Апостол Павло радить Тимофієві: «Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочесті. Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього» (1Тим.4:7-8). Благочестя дає змогу нам тепер насолоджуватися життям і сподіватися на щасливе майбуття у вічності. Той же апостол Павло спонукує Тимофія: «Але ти, о Божа людино, …женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!» (1Тим.6:11).

Будь задоволеним!

Але поряд із благочестям апостол радить бути задоволеним. Довкола нас безліч невдоволених людей. І це, на жаль, не лише невіруючі люди, а й віруючі. Ви зауважили, що задоволених людей дуже мало. Як же набути задоволене серце? Біблія стверджує: «Страх Господній веде до життя, і хто його має, той завжди буде вдоволений, і зло не досягне його» (Пр.19:23). Апостол Павло каже: «А як маємо поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1Тим.6:8). Якщо ти маєш це, якщо діти твої одягнені й не голодні, дякуй Богові, благословляй Його ім’я. Апостол Павло свідчить про себе: «Бо навчився я бути задоволеним із того, що маю» (Фил.4:11). Багато людей невдоволені тим, що мають. Але апостол каже про себе: «Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі!» (Фил.4:12-13). Чи можеш ти сказати: «І я можу все в Ісусі Христі, що мене підкріпляє»?

Безумовно, у кожної людини є своя думка щодо того, що таке велике надбання. Для вбогого — це, можливо, тисяча доларів. Для багатого, скажімо, мільйон доларів. Для освіченого — це нові знання, звання та слава й т. ін. Але Біблія переконливо стверджує: «Великий же зиск — то благочестя із задоволенням». Благочестиві люди також переживатимуть проблеми в житті. Апостол Павло каже так: «Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані» (2Тим.3:12). Але Господь знає, як вибавляти благочестивих від спокуси.

Чи маєш ти це благочестя із задоволенням? Чи готовий ти до підняття Церкви? Чи не бентежить твого серця заздрість? Дай собі відповідь на ці запитання. Запам’ятай, невдячність — найзліший ворог нашого задоволення. Ти в церкві бачиш людей багатих і неблагочестивих — і твоє серце сповняється заздрістю? «Що тобі до того? — каже тобі Господь. — Ти йди за Мною!» В останні дні люди будуть невдячні, злі та невдоволені. А невдоволена людина, навіть якщо здобуде увесь світ, то не знайде спокою у своїй душі. Будь благочестивим та задоволеним, бо це велике надбання.

Віктор Куриленко



Додати коментар

Пожертвувати