Смерть не страшна, коли життя — Христос

31.08.2023
0
1067

«Нехай Боже ім’я буде благословенне!» — так сказав праведник Йов, коли йому довелося переживати складні обставини. Для мене це приклад, як повинен реагувати на життєві труднощі, яких зараз пребагато, кожен християнин, а саме — благословляючи й прославляючи ім’я Господнє.

Слово «смерть» стало нерідко вживатися в розмовах українців, але, як би воно часто не використовувалося, до нього не можна звикнути. Адже Господь не задумував людину смертною, Він створив її вічною, давши вибір: або слухатися Бога, або ж не слухатися. Що обрала людина, ми знаємо з оповіді про Адама та Єву, і наслідком її вибору стала смерть.

Згідно зі статистикою 100% людей, що народжуються на землі, помирають. Про це не хоче говорити молодь, не люблять і старші, але смерть неодмінно настане. І ми повинні розуміти, що момент розставання із Землею запланований і для нас. Це незаперечна істина! Правда й в тому, що померти потрібно правильно. Ви запитаєте: «А як правильно померти?»

Відповідь на це запитання ми знайдемо в біблійній книзі Об’явлення. Написане там було відкрито апостолу Івану, коли він перебував в ув’язненні за Боже Слово, за свідчення про Ісуса Христа. Навколо Божого слуги, окрім моря, були такі самі ув’язнені, які від важких умов життя щодня слізьми поливали землю. Та це не заважає Івану перебувати в дусі. Господнього дня він почув гучний голос, який звернувся до нього:  «І почув я голос із неба, що до мене казав: «Напиши: «Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі!» (Об.14:13).

Отож, серед безлічі голосів важливо почути саме голос із неба, який сповіщає про речі вічної ваги. Цей голос наказав Іванові: «Напиши!» І те, що він написав, читали люди в І, у Х і навіть у ХХІ столітті. Цей голос із неба завжди актуальний, незмінний, він промовляє: «Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі».

Звернімо увагу: «Блаженні мертві…» Виявляється, мертві мають різний статус — є мертві «блаженні», а є мертві «нещасні». Як же бути зарахованим до числа перших? Що для цього потрібно зробити? Відповідь очевидна — умерти в Господі. Що значить «умирати в Господі»? Ми думаємо, що померти в колі сім’ї — це хороший варіант; непогано померти, нажившись і наситившись днями; краще помирати, не обтяжившись ніякою хворобою. Але, зауважте, голос із неба не згадує жодного з цих варіантів. Бо померти в Господі можна тільки тоді, коли ти живеш у Ньому.

Щоб пояснити цю думку, нагадаю одну стародавню оповідь зі Священного Писання, у якій розповідається про Рахав. Жінка прийняла вивідувачів, які прийшли оглянути місто Єрихон, перед тим, як його завоювати, і уклала з ними договір: «Хто буде у твоєму домі — будуть живі, всі інші в місті будуть знищені». Так і сталося. Уявіть, скільки зусиль приклала Рахав, щоби переконати батька, матір, своїх братів, сестер — усю родину. Мабуть, казала: «Приходьте до мого дому, тут ви будете в надійному місці, у безпеці, адже Єрихон приречений, він загине. Тільки в моєму домі ви зможете спастися». І, дійсно, так сталося: місто було знищено, лише ті, хто перебував у домі Рахав, залишилися живими та неушкодженими.

Для нас сьогодні теж є безпечне місце на Землі — в Ісусі Христі. Варто в Ньому жити (згідно з Його заповідями), про Нього думати (про Його жертву), Йому служити всім серцем (роблячи добро ближньому). Померти в Господі, живучи в Ньому — це найблаженніша доля. Ми всі помремо, але як? Чи ми будемо блаженні? Це залежить від того, чи перебували в Ньому, чи пов’язали своє життя з Ісусом Христом. Закликаю — будуймо стосунки з Ісусом!

Можливо, ви живете в хорошому домі, їздите дорогим автомобілем, обідаєте в елітних ресторанах, перебуваєте в колі авторитетних  і шанованих людей — але зрештою це все не матиме значення, окрім відповіді самому собі на запитання: «А ми в Ісусі перебували?»

Як то — в Ісусі? Це ж не будинок, куди легко зайти, не автомобіль, у який можна сісти. Думаю, кожен переживав особливі моменти щастя або горя. Куди б ми не йшли, що б не робили — ці обставини, люди, були в наших думках, у нашому серці. Ось що значить — жити в Христі! Він реальний! Він воскрес! Із Ним можна постійно спілкуватися. Варто лише звернутися до Нього через молитву покаяння, визнати себе грішником, розпочати жити з Ним.

Смерть не буде страшна, коли життя  — Христос! Як і де б не закінчилися дні буття, ми в Христі, ми йдемо до Нього, ми будемо там, де Він. Нехай Господь поблагословить усіх, щоби це блаженство було і в нашому нинішньому житті, і після нього.

Богдан Кравчук



Додати коментар

Пожертвувати