Ключі до Різдва
Як зрозуміти, що таке Різдво? На перший погляд, здається, що тут усе зрозуміло. Але зробіть опитування на вулиці про те, що таке Різдво та для чого його взагалі святкувати, — і ви почуєте, що це свічки, домашня атмосфера, «Ісусик» народився… Ну ще волхви там, овечки, подарунки… Але все ж таки — що є істинним ключем до розуміння Різдва?
Коли не хочеться святкувати…
Сьогодні, коли ми говоримо про Різдво, то маємо розмаїті почуття. Це і радість, і печаль. Для когось Різдво — сімейне свято, але сім’ї розділені, у когось немає близьких поряд, бо вони в еміграції. Хтось переживає за сина, батька чи чоловіка, який на фронті. І цей список можна продовжувати… Ось така атмосфера в нас тепер. Тож дехто навіть запитує: чи святкувати нам Різдво взагалі? Утім суть справжнього Різдва не в слові «святкувати» і не в емоціях узагалі. Тут більш доречним є слово «зустрічати». Різдво ми маємо зустрічати. А зустрічати — це іти назустріч Христу, згадуючи ту дивовижну мить, коли Він втілився, коли народився, коли прийшов у цей світ. Ми зустрічаємо Різдво й тоді, коли не хочеться святкувати. Ми можемо зустрічати його навіть із суперечливими почуттями.
Справжня атмосфера Різдва
Наші асоціації з Різдвом такі стерильні, такі рафіновані… Ось Ісус, Йосип, Марія — усі гарненько вдягнуті, як на картинках. Ось овечки, ось пастухи, ось мудреці… Проте атмосфера Різдва була зовсім іншою. Це ми її зробили такою. І коли ми не в настрої, тоді не хочеться ані зустрічати, ані святкувати. Але дозвольте я штрихами змалюю справжню атмосферу Різдва, яка була в першому столітті. Коли Ісус народився, прийшов у цей світ, «були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою» (Лк.2:8). Просто люди на роботі — нічна зміна, а це таки не найкраща зміна. «Аж ось Ангол Господній з’явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...» (Лк.2:9).
Ключ перший: народжений, щоб померти
А потім ангел дещо говорить, він дає світові перший ключ до Різдва: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк.2:10-11). Ми можемо поставити собі запитання: навіщо Він народився? Чи для того, щоб просто пожити, краще зрозуміти людей, насолодитися життям? Чи таки, щоб померти, спасти та привести нас у загублений рай? Тож перший ключ до Різдва — мета народженого Христа: Його смерть, страждання, воскресіння. І віра в Нього, яка дає нам спасіння й прощення гріхів.
Ключ другий: страждання йдуть поряд із радістю
А тепер я змальовуватиму прихід на землю Месії. Його очікують сотні років. Пророки говорять про це, рабини вчать, що має прийти Машиах — Месія, Який звільнить, відновить царство Ізраїлю… І всі очікують. Але коли Він приходить, Його не просто не впізнають. Для Нього не можуть навіть місця знайти, і Він народжується у хліві. А починається усе з драми в стосунках Йосипа та Марії, які мало не зруйнувалися. Невже Бог чогось не врахував? Та ось — ангел промовляє до Йосипа і той приймає дружину. Ніби все налагоджується… Але знову щось не так, бо їм треба йти з Назарета у Віфлеєм — а це приблизно 160 км, днів зо п’ять ходи з жінкою на останньому місяці вагітності. Потім — проблема з місцем для ночівлі. Далі про прихід у світ Царя чує Ірод, який дає наказ убити немовлят до двох років. Попереджені ангелом про небезпеку, Йосип з Марією тікають… Як вам таке Різдво? І це тільки поверхневий опис. Але вже з цього зрозуміло, що там не було всього того, що ми звикли бачити на картинках. Там було все: і радість, і печаль, і недовіра, і боротьба, і страх, і надія — усе змішано, як і тепер у нас. Сьогодні життя вчить нас бачити отакі деталі й читати біблійні тексти між рядками.
Ключ третій: усе під Божим контролем
Усі згадані труднощі не вибили Бога з колії й не змусили Його змінити план щодо приходу Месії. Він використав для Cвоєї мети всі негаразди. Можливо, ти зустрічаєш Різдво збентеженим. Війна, самотність, невідомість… Але колись складні обставини Бог узяв і використав на благо. Божий план для життя Йосипа й Марії став виконанням пророцтв. Той план не був рожевим і пухнастим, але все було під Божим контролем. Чи може сьогодні Бог узяти твій хаос і використати його для Своїх цілей? Може! Але нам важливо в цей час побачити Його. Колись Його люди не побачили — і не дали Йому місця. Вони не побачили в Ньому Бога, бо загрузли в суєті, були заклопотані, шукали свого… І це одна з причин, чому сьогодні люди не зустрічають Різдва по-справжньому. Ми вже так звикли до «Христос народився — славімо Його», як і люди першого століття звикли очікувати Месію. Але вони чекали не такого Царя. У них був свій портрет: прийде Той, Хто звільнить, відновить. А Той, Хто народився, так не виглядав. Ми теж можемо не помітити Божої руки, коли чекаємо у своєму житті радикальних Божих дій. Ми думаємо: я побачу Бога, коли нарешті зупиниться війна, коли усе зміниться. Але це тільки наше уявлення про Божі дії. Головне — не очікування, а здатність бачити Ісуса серед цієї суєти, хаосу, щоб не пропустити Його.
Ключ четвертий: уміти бачити чудо там, де його не чекають
Я не раз чув від людей: «Не можу дочекатися кінця війни. Я не живу всі ці роки, лише чекаю, коли все закінчиться…» Інші ж кажуть: «Я бачив стільки благословень від Бога, стільки можливостей!» І от думаю: люди живуть у тій самій країні, а як по-різному дивляться на життя. А все тому, що дехто вміє бачити чудо там, де його не чекають. Пастухи в той вечір не очікували ніякого чуда. Вони вийшли в нічну зміну на роботу. Усе було, як зазвичай: римляни правлять, життя — рутина, страх, небезпека… І раптом — ангел з’являється і говорить до них. Вони не чекали такого звернення. Але воно прозвучало, як може прозвучати й до тебе в цей день. Ми часто запитуємо: «Де Бог, коли я Його хочу бачити? Де відповіді на питання, за які я молюся тривалий час?» Та забуваємо — сьогодні час для Бога в нашому житті. Тому не ставмо Бога на паузу навіть тоді, коли вирішили поставити на паузу своє життя чи роботу. Бог не на паузі, Він діє навіть тоді, коли нам важко. У ті складні часи, які пережили Йосип, Марія та Ісус, постійно приходила допомога від Бога: то від Ірода зберіг, то провів у Єгипет… Божа слава була явлена саме в тяжких обставинах.
Ключ п’ятий: Бог шукає людину
Ісус народився, щоб померти. Святий — за грішних. Прийшов, щоб стати Мостом, через який люди зможуть подолати прірву між собою і Богом. Різні релігії та філософії намагаються прокласти цей міст за допомогою ритуалів, добрих справ чи моральності. Але все марно! Бо релігія — це пошук людиною Бога. А Євангелія — це пошук Богом людини. Різдво — це доказ того, що ми не можемо спастися самостійно. Бог мусив втілитися, народитися від жінки, жити серед грішників… А потім померти за гріхи, принести жертву перед Богом, воскреснути — і зрештою стати Дверима. Ось коротка суть Різдва: Бог оголосив рятувальну операцію для людства, і послав Свого Сина, Який наблизить людину до Бога. Тому я щиро бажаю, щоб цього року — року війни, сліз і страху — у наших серцях засяяла Зірка надії. У Христі є надія навіть тоді, коли нелегко й невесело. Дозволь Йому діяти у твоєму житті, щоб у якусь мить і ти міг почути голос ангелів, який звістить: «Народився Спаситель!» А отже, і для тебе є вихід, є втіха, є надія!