Два послання Пасхи

26.04.2019
0
50

«На світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось стався землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. […] І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити» (Євангеліє від Матвія 28:1-9).

Ви ніколи не думали, для чого людям свята? Всілякі там різдва, пасхи, нові роки… Ну, крім того, що вихідний. І крім того, що родина збирається за великим столом. Чи є ще якась мета у тих дат, які виділяються на календарях червоним кольором?

Загалом, свята несуть у собі дві функції: пам’ять і увага. Будь-яка дата нагадує про певну подію і звертає на щось або когось увагу. Навіть у таке особисте свято як День народження — усі пригадують час, коли людина з’явилася на світ і намагаються приділити їй особливу шану. Що ж несе з собою свято Пасхи?

Наймасштабніша історична подія, яка стосується кожного

Так, Пасха — це пам’ять саме про історичну подію. У секуляризованому суспільстві, де багато людей не можуть точно сказати, у що вони вірять, Великдень оповитий скоріше ореолом легенди і не дуже асоціюється із реальним історичним фактом. Хіба ні?

«Протягом багатьох років я вивчав історію минулих епох, і я не знаю іншого факту в історії людства, який був би підтверджений точнішими, повнішими, переконливішими для неупередженого дослідника доказами, ніж факт смерті і воскресіння Христа» — сказав Томас Арнольд, професор Оксфордського університету, спеціаліст з Римської історії. У своїй книзі «Незаперечні свідчення» Джош МакДауелл зібрав історичні, літературні, юридичні докази, свідчення понад 500 людей та інші факти, які підтверджують смерть і воскресіння Ісуса Христа.

Кожен бажаючий може перевірити згадані факти і тези, аби не з чужих слів, а особисто дослідити витоки свята, у якому щороку хоч-не-хоч бере участь. Адже парадокс виходить: усі вміють битися вербовими гілками, фарбувати крашанки та пекти паски… Але далеко не всі за традицією бачать головне: Ісус Христос — реальна історична особистість, Яка володіла надприродними якостями і залишила після себе потужне вчення, що, почалося з 11 учнів, а зрештою заполонило весь світ. Вчення, яке і сьогодні обіцяє спасіння кожному віруючому. Хіба ж не варто всерйоз розібратися у цьому?

Якщо більшість історичних подій не мають прямого стосунку до теперішніх мешканців землі, то Воскресіння і подібні свята особливі тим, що напряму торкаються кожного живого. Більше того — вони ставлять людину перед серйозним вибором — вірити чи ні — який має вирішальний вплив на її долю!

Найсильніше в світі послання надії

У світі, сповненому песимізму і депресії, людям як повітря необхідна надія! Кожному з нас у певний момент життя не обійтися без підтримки. Особливо тоді, коли опускаються руки і проблеми здаються надто великими, щоб повірити в те, що є вихід. І в такі хвилини нас тримає надія. Людина, яка втратила останню надію, перетворюється на сірий футляр, який не знаходить сенсу у своєму існуванні.

Напевно, саме тому Бог зробив так, щоб після зими приходила весна — і навіть природа надихала людей жити і творити. І, напевно, саме надія — це найбільше послання Пасхи. Основне, на що це свято звертає увагу. Тому що це надія на вічне життя. Навіть у темряві гробу засяє світло. Навіть смерть — не кінець. Ісус Христос узяв на себе наші гріхи. Він помер і воскрес. І ми воскреснемо з Ним, якщо повіримо і «помремо для гріха»: «Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресіння» (Послання апостола Павла до римлян 6:5).

Як до розчарованих після розп’яття учнів, так і до нас, людей XXI століття, під гнітом турбот і термінових справ, сьогодні приходить Воскреслий і запитує:  «Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?» (Євангеліє від Луки 24:17). Пасха — це шанс для кожного повернути надію, мрію, сенс свого життя!

Не можна не сказати про ще один символ, який несе в собі Великдень — символ того, що неможливо отримати, не віддавши. Без Голгофи не було б Воскресіння. Без жертви не буває перемоги. Це стосується і нашого земного життя, і, особливо — духовного. Я вірю у Воскресіння? Чудово! Але чи готовий я відмовитися від гріховних схильностей, тілесних забаганок і власних поглядів, аби підкоритися дисципліні Христового вчення? Ось у чому — головне питання!

Дмитро Довбуш

 



Додати коментар

Пожертвувати