Дбайте про любов!

30.04.2018
0
68

До чого насамперед важливо прагнути християнинові? Святе Письмо дає на це чітку відповідь: «Дбайте про любов» (1Кор.14:1).

Любов згідно з Євангелією – дар і водночас плід. «Божа любов вилилася в наші серця Святим Духом, який нам даний» (Рим.5:5). Це – Божий дар. «А плід духа: любов…» (Гал.5:22). Це – плід духа, який потрібно зрощувати в ретельній і клопіткій праці (у великому терпінні). І зауважте: «плід духа» з малої букви. Тобто це спільна праця нашого духа з Духом Святим. Врешті, Бог є любов! «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, а Бог у ньому перебуває» (1Ів.4:16). «Хто любить Бога, той любить і брата» (1Ів.4:21).

Хочеш надбати любов? Наблизься до Бога, перебувай у Бозі! Неабияке зусилля, час, старання потрібні для того, щоб зростити плід любові. Проходять роки, і ти вникаєш у себе та вчення Христа й розумієш, що належним чином не досягнув любові. З одного боку, це плюс: якщо ти усвідомлюєш, що не любиш, то є надія виправитися. Трагедія тоді, коли людина стверджує, що в неї все в порядку з любов’ю, а всі інші неправі. Але з іншого боку: якщо не любиш, то це також ознака того, що твоя віра залишається на тілесному рівні.

Чи складно любити? Складно для того, хто не помер для гріха, хто не розіп’явся з Христом (Гал.2:19). У кого егоїзм і стара гріховна природа диктують свої умови духу, такій людині складно любити (практично неможливо). Але якщо Дух Святий у серці християнина займає гідне місце, часто з’єднується з нашим духом у молитві єднання («наповнюйтесь Духом!» згідно з Посланням до ефесян, 5:18), то тоді поняття «любити» стає природним (як дихати, як їсти).

Людина дихає, і їй не обов’язково скрупульозно знати склад повітря, якщо їсть, їй не обов’язково знати молекулярний склад їжі. Так само й любов. Людина, яка перебуває в Божій любові, віддає любов іншим як те, що притаманне її новій природі в Христі. Отже, любов повинна стати в нас природною складовою нашого єства. Згідно з нашою гріховною природою (старим внутрішнім чоловіком) любити протиприродно, але ж ми – нове творіння! «Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!» (2Кор.5:17).

Ти не можеш любити? Не можеш терпіти? Не можеш зносити немочі ближнього? Тебе все дратує? Ти скрізь бачиш лише несправедливість? Хто винен? Роби винуватцем не когось, а себе винувать: «Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій» (Плач 3:39). Через що не вдається любити згідно з вченням Христа? Насамперед, через власні амбіції, через гордощі, егоїзм, образливість, самолюбство та інші ознаки-плоди грішної плоті. Навіть якщо інші люди не люблять тебе й відносяться в чомусь несправедливо до тебе, то чи повинно це бути приводом для твоєї нелюбові? Ні. Це порядок взаємин цього світу й стародавнього закону: люби ближнього й ненавидь ворога. А закон Христа проголошує: люби свого ворога! (див. Мт.5:44). Помилкова позиція: шукати винуватців, причини своїх невдач в інших людях (обставинах). А правильна позиція: винуватити себе, шукати причину нелюбові в собі за будь-яких зовнішніх обставин. Якщо ти не любиш – винуватий тільки ти сам. Нелюбов – проблема людини, яка не любить, але не проблема інших людей, зокрема домашніх, членів церкви.

Отож, старанно досягаймо любові, терпляче женімося за любов’ю, постійно дбаймо про любов! І Бог любові нехай панує в наших серцях! Амінь.

Геннадій Андросов

 



Додати коментар

Пожертвувати