«Мир вам!», або Порушення карантину
«Того ж першого дня в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з’явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!» (Ів.20:19).
Шановні читачі сайту, вітаю вас словами Ісуса Христа: «Мир вам», мир домам і родинам вашим! Можливо, правильніше було б розпочати зі слів «Христос воскрес!», адже маємо свято Воскресіння Христового? Проте ми розпочнемо з карантину, тобто з події тимчасової ізоляції, але це не стосується нашого стану. Це реалії апостольських буднів. Усе повторюється.
Чому десять апостолів перебувають за зачиненими дверима, тобто в самоізоляції? До речі, у кількості осіб, що донедавна була гранично допустимою для наших зібрань. Що стало причиною несподіваного, добровільного карантину? Чому хтось із учнів, оглянувши всіх присутніх, підійшов до дверей і надійно замкнув їх із середини? Відповідь: через страх! «…а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв…»
Отже, страх. Чи не така ситуація в нас? Двері шкіл зачинені, двері храмів зачинені, двері наших домів також. Страх, але не «юдеїв», а навіть, своїх сусідів. Страх подати руку, страх отримати інфекцію, страх залишитися без їжі…
Страх – це природня реакція на небезпеку. Це неможливість отримати допомогу від нашого розуму. Страх – це коли раптом медицина, науковий прогрес, сучасні технології стають безсилими. Ми шукаємо виходу, розум «закипає» від негативної інформації, страшних новин, неперевірених слухів… Нашому розуму потрібні особливі підтримка, пожива, заспокоєння.
Рецепт нам дає Біблія: «А Христос відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Мт.4:4).
Наш інтелект мусить мати повноцінну поживу! Непохитність Слова, обітниць Божих, розуміння, що Він усе й над усім, Він Володар усіх обставин – ці істини мають заспокоїти наш розум.
А поки що апостоли в ізоляції. В одну мить зруйнувалися всі сподівання, що Христос відновить царство Ізраїлю, що житимуть, як у дні Давида й Соломона! Усе вчора, у світлому минулому, адже Христа розп’ято, Він помер…
«Того ж дня, коли вечір настав», учні зачинили двері на всі засуви. Самоізоляція, карантин, страшно! Вечори страху прийшли не просто в окремий дім, область чи окрему країну. Сутінки неспокою охопили цілий світ! Це глобальна ситуація, що про неї попередив Христос, «коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ…» (Лк.21:26).
Сталося несподіване: у сутінках вечора, коли страх і тривога тільки посилюються, карантин порушено! Посеред учнів раптом з’являється Христос і промовляє: «Мир вам!» Двері замкнені, засови й замки на своїх місцях, на вулиці ніч, небезпеки ті ж самі, але все міняється радикально – тут Ісус! Живий, воскреслий, досяжний – до Нього можна доторкнутися! Він реальний!
Поки що засуви карантинів, замки ізоляції, поки що захисна маска на обличчі, але – «Мир вам, Христос Воскрес!» Він приходить коли згущується морок відчаю, вечір страху, Він приходить незважаючи на всі перешкоди – Він Володар світу. Його слово до стомлених страхом: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт.11:28).
Сердечно вітаю вас, шановні читачі часопису, місіонери, благодійники, – Христос воістину воскрес! Хай Божий мир буде вашим скарбом у ці дні свята й повсякчас. Дуже швидко прийдуть переміни, маємо навчитися цінувати спілкування один з одним, цінувати збір святих! А поки що – мир вам! Дякую за молитви, пожертви, співпрацю в поширенні Євангелії. Маю надію в Господі, що цей труд продовжиться, адже так багато наших співвітчизників у полоні страху й депресії. Передайте їм вітання від Ісуса – «Мир вам»!
Микола Синюк