Вадим Хлистік: «Мотивуємо брати все від навчання»
З нагоди річниці відкриття коледжу «Тимофій» для підлітків 14-15 років на базі церкви «Спасіння» м. Луцька ми вирішили розпитати детальніше про цей проєкт в одного із засновників — Вадима Хлистіка, відповідального за табірне служіння у Волинській області та за підліткове служіння в Луцькому регіоні.
— Вадиме, скажіть, будь ласка, як і кому прийшла ідея створити коледж «Тимофій»?
— Ідея створення належить Андрію Ходорчуку, який уже викладав у схожих проєктах і загорівся бажанням створити щось подібне. Обговоривши це питання з Русланом Шкляруком (відповідальним за підліткове служіння у Волинській області), іншими людьми, ми вирішили заснувати підлітковий коледж «Тимофій» на базі церкви «Спасіння».
— Чому «Тимофій»?
— Обираючи назву, ми хотіли, щоб вона висвітлювала суть коледжу та мала біблійне підґрунтя, а також відповідала тій віковій категорії, з якою ми планували працювати. Можливо, хтось не знає: Тимофій – це біблійний герой, молодий учень апостола Павла, який навчався для того, щоби згодом бути вчителем. І ми хотіли, щоб саме він став прикладом для наших підлітків.
— Які основна мета коледжу?
— Спільна мета засновників та викладачів коледжу — допомога підліткам знайти своє місце в церкві, надання практичних уроків щодо реалізації власного потенціалу, дари, таланти в служінні Богові.
Основна ціль навчання – підготовка підлітків до практичного служіння. Ми помітили, що діти, йдучи до церкви, не розуміють свого призначення там і загалом не усвідомлюють, для чого потрібні зібрання та в чому їхня цінність. Ми прагнемо розкрити глибинну сутність церкви, дати підліткам відповіді на питання, тобто допомогти й навчити.
— Опишіть, як проходить тиждень у коледжі?
— У понеділок, вівторок, четвер та п’ятницю до обіду проходить навчання (4 год) із перервами на coffeе break. Після обіду – інтерактив. Наприклад, у вечір понеділка говоримо про медіаграмотність, культуру спілкування в соцмережах. У вівторок – проводимо спортивні конкурси, естафети, квести. Середа – день місіонерських поїздок. У четвер – handmade (рукоділля). Дівчат навчають готувати, шити, виготовляти щось своїми руками, хлопців – майструвати, лагодити, ліпити з глини. Це чудово, адже більша частина наших студентів виросла у місті, а тому не має такого досвіду. У п’ятницю, в останній день, ми проводимо вечір молитви та підсумків.
На розмову з підлітками запрошуємо служителі, місіонери, які мають багато практики, для того, щоб вони поділились досвідом. Це дуже ефективно, оскільки студенти своїми очима, а не десь із розповідей бачать людей, яких Бог дійсно використовує та через яких робить надзвичайні справи. А всі ми знаємо, що краще один раз побачити, ніж сім разів почути.
— «Не лекціями єдиними» – такий девіз коледжу. Чим ще живуть студенти «Тимофія»?
— Окрім лекцій, тобто теоретичних знань ми пропонуємо підліткам достатню кількість практичних навичок. А для того, щоб випробувати всі здобуті знання на практиці, виділяється цілий день – середа. Як я вже згадував, у середу ми їздимо до місіонерів. Тут студенти мають можливість попрацювати фізично, проповідувати, розповісти Добру Новину людям, які ще не зустрілися з Богом, та поспілкуватись один із одним.
— Як виникла ідея їздити з підлітками до місіонерів та яку мету вона переслідує?
— Складаючи план навчання у коледжі, ми розуміли, що не зможемо, та й не хочемо просто посадити таку кількість підлітків за парти — і проводити так цілий тиждень. Навіть найцікавіші, але безперервні лекції дуже швидко втомили б усіх. Тому виникла ідея організувати такі поїздки, основною метою яких є реалізація набутих знань та навичок на практиці.
Ми побачили, що зміна діяльності, а особливо практика, позитивно впливає на підлітків. У четвер вони приходять на навчання свіжі, заряджені енергією та бажанням знову вчитись.
— Поділіться секретом, як змусити дітей навчатися під час канікул.
— Ми не змушуємо підлітків навчатись, вони роблять це за власним бажанням. Як цього досягнути?
На мою думку, велике значення має атмосфера, у якій проходить навчання. Ми підбираємо викладачів, що добре володіють навичками та досвідом роботи з підлітками. Основними вимогами до них є такі: взаєморозуміння зі студентами, цікавий та нестандартний виклад матеріалу (наочність і практичне застосування), створення здорової конкуренції між учнями.
Найкращим відгуком про успішність нашої праці є слова батьків про те, що діти з нетерпінням чекають кожну наступну сесію.
— Як відомо, підлітковий вік складний, із дітьми буває непросто знайти спільну мову, тримати дисципліну та мотивувати. Як вдається співпрацювати з підлітками?
— Для мотивації та дисципліни використовуємо декілька методів. Перший – це подарунки та призи. Наприклад, на першу сесію для кожного були розроблені брендові чашки коледжу. А в кінці кожної сесії студенти отримують корисний дорогий подарунок, яким вони будуть користуватися під час навчання.
Ще одним методом мотивації навчання та дисципліни є спеціально розроблена система оцінювання. Кожен студент персонально отримує бали, які в кінці сумуються. До речі, бали можуть додаватися (за сумлінність) або відніматися (за порушення дисципліни чи спізнення). У кінці семестру керівники обирають п’ятеро студентів з найвищими результатами та вручають їм суперпризи.
Також хочу наголосити на тому, що ми не називаємо студентів дітьми. Це вже дорослі особистості, на думку яких зважають, до яких прислухаються та поважають. Таке ставлення до підлітків створює хороше підґрунтя для взаєморозуміння та ефективної співпраці.
— Що повинен знати й вміти випускник коледжу?
— Основне, що повинен знати випускник, – це матеріал, який ми вивчали впродовж семестру. Для цього створено всі умови. Наприклад, якщо хтось зі студентів не мав змоги прийти на заняття або ж бачить, що недостатньо засвоїв матеріал, то викладач може надіслати матеріал у аудіоформаті для повторного прослуховування та опрацювання.
Стосовно практичних навичок, то, по-перше, ми прагнемо, щоб випускники зрозуміли, що служити Богу – це справді цікаво й благословенно. По-друге, щоб вони знали, як це робити правильно та ефективно.
— Чи ви бачите результати своєї роботи? Можливо, є свідчення про те, як змінилися діти?
— Про результат як такий ще трішки рано говорити. Під час навчання ми інвестуємо в дітей і розуміємо, що миттєвого результату не буде. Це як із зерном: спочатку ти його сієш у ґрунт — і лише через деякий час з’являються плоди.
Хоча, звичайно, певні зміни та досягнення ми вже спостерігаємо. Велика кількість підлітків після закінчення коледжу стали долучатися до служіння в церкві. Дехто їздить у села, в яких немає церков, та допомагає проводити там підліткові спілкування. Хтось бере участь у молодіжних спілкуваннях місцевої церкви. Інші трудяться в літніх дитячих таборах, ведуть заняття в недільній школі або задіяні в ще якихось сферах. Дуже тішить той факт, що вони справді користуються набутими в коледжі навичками та знаннями, і, найголовніше, горять бажанням служити Господу.
Ми постійно підтримуємо зв’язок із випускниками, молимося за них і віримо, що це майбутні служителі, лідери, які принесуть щедрі плоди нашому Богові.
Розмову вела Катерина Дацька, vhve.com.ua