Роман Миронюк: «Мета «Бет-Елу» — принести хоча б маленьку радість дітям під час війни»
«Бет-Ел» — християнська театральна студія, яка проводить дитячі благодійні заходи впродовж 15 років, але офіційно працює як громадська організація лише півтора року. З якими викликами стикаються сьогодні молоді волонтери — розповідає керівник ГО Роман Миронюк.
— Романе, які населені пункти вам вдалося відвідати з різдвяною програмою?
— Географія реалізації наших проєктів немала — Волинь, Рівненщина, Львівщина, Київщина, Сумщина й Полтавщина. У різних населених пунктах цих областей працюємо давно, а з початком повномасштабного вторгнення стали їздити ще й на Харківщину. Ми помітили тенденцію збільшення кількості відвідувачів наших заходів із 2022 року. Дітям справді цікаво, вони хочуть слухати. Улітку 2024 року зустрічі відвідало понад 3200 школярів, а вже цієї зими — близько 3600.
— На що була спрямована увага в цьогорічних постановках?
— Різдвяна програма мала назву «Невидимий пасажир». Вистава про особливого пасажира — ангела, який розповів дівчинці історію народження Ісуса. Команда ставила за мету показати, що Бог бажає зберегти кожну дитину, і що важливо прийняти Його у своє серце.
Головна героїня разом із мамою тікала з Харкова через війну. Її тато був змушений лишитися там, щоб захищати країну. Проводилася паралель між Ісусом, Який був емігрантом, бо втікав від царя Ірода, що хотів Його вбити, та сьогоднішніми біженцями. Люди переїжджають для того, щоб врятувати своє життя та життя своїх дітей. Ми хотіли донести, що Господь зберіг маленького Ісуса дивовижним чином, пославши ангела до Йосипа з наказом тікати. І так само Бог може зберегти сьогодні тих, хто звертається до Нього.
— Чи вдається «Бет-Елу» досягати своєї мети в сучасному світі?
— Мета «Бет-Елу» об’єднує декілька цілей: принести хоча б маленьку радість дітям під час війни, а в серце батьків вселити надію. А також — розповісти про народження Ісуса Христа, нашого Спасителя, про Його особливу місію — спасіння людства.
Результат своєї праці ми можемо бачити в наших маленьких гостях — у їхній активності, у тому, із якою цікавістю вони слухають розповідь та з якими радісними очима залишають виставу. Чимало батьків підходять і дякують за те, що ми приїхали до їхніх дітей.
— Із якими труднощами доводилося стикатися під час табірних зустрічей?
— Найскладніше — коли не знаємо, якого віку діти прийдуть. Невідомо, на яку категорію налаштовуватися. Пригадується випадок, що стався на одній із програм, яку я вів: розпочалася вистава — і мама разом з дітьми встала й вийшла. Пізніше виявилося, що в цієї сім’ї нещодавно загинув батько на війні. Такі моменти дуже складно переживати, тому що розумієш, як цим дітям боляче, і водночас не знаєш, як допомогти. Тільки Бог може втішити їхні серця та загоїти рани. Коли ми стикнулися з цим уперше, то не знали, як реагувати. Стали просити в Бога мудрості, що говорити в таких ситуаціях.
— Чому вирішили працювати саме з дітьми, із чого розпочалася ваша діяльність?
— Щоб поширювати християнські цінності, найкраща аудиторія — діти та молодь, які тільки вибирають принципи майбутнього життя. Тому для них і проводимо різноманітні заходи: табори, одноденні майданчики, християнські програми, театральні вистави, організовуємо святкові зустрічі.
Християнська студія «Бет-Ел» утворилася 15 років тому, коли молодь «Церкви Христа Спасителя» розпочала триденні біблійні зустрічі з дітьми влітку. Невід’ємна частина — післятабірна праця. Ми хочемо не лише три дні провести з дітьми, але зустрічатися з ними надалі.
— Хто учасники «Бет-Елу»? Чи можна долучитися до вашої праці?
— Членами нашої організації, згідно з чинним законодавством України, можуть бути громадяни віком від 14 років. Якщо хтось хоче з нами працювати, він ознайомлюється зі статутом та пише відповідну заяву. Далі голова правління та загальні збори розглядають заяву. Будь-хто, хто має бажання та спільну з нами мету, може долучитися.
Наша команда — це різні люди за віком та характером, але є дещо, що нас об’єднує — бажання служити дітям і прищеплювати їм любов до Ісуса. Кожен має своє завдання: хтось працює над створенням програми, інший шукає інвентар, є ті, хто веде сторінки в соцмережах, а є люди, які проводять онлайн-школу. Це активна молодь церкви, студенти коледжів та університетів.
— Які маєте плани на майбутнє? Можливо, нові проєкти?
— Один із проєктів, над яким розпочали роботу, ще навіть не має назви. Він спрямований на відвідування дитячих садків з уроками християнської етики. Нас готові приймати, але поки вирішується питання з документацією.
Розмовляла Карина Зелінська