Місіонери Луганщини: «Все, що зараз відбувається — є свідченням!»

Луганська область — регіон, який потерпає ще з початку війни у 2014 році. Ті місіонери, які там лишилися, щоб служити людям — приклад справжньої посвяти. Сьогодні Луганщина — один з найгарячіших напрямків наступу російських військ. Про ситуацію розповідають відповідальний за місіонерську працю Олександр Руденко та місіонер Микола Наумов.

 

У місійному чаті Микола Наумов написав:

«Ми — церква Ісуса Христа в Лисичанську. На даний момент — волонтери для Бога та людей України. Базуємося в Лисичанську, у приміщенні будинку молитви.

Чим займаємося:

1. Евакуація населення від лінії вогню у прифронтових селищах. У приміщенні дому молитви організували притулок-готель для біженців. Є підвальне приміщення, обладнане під бомбосховище. На даний момент там є люди і з Лисичанська (сім’ї з дітьми, які бояться перебувати в квартирах, або поряд з їхнім житлом впали снаряди), і з Новотошківського, яке криють градами вже котрий день, там люди просто не виходять із підвалів.

Виїжджаємо, забираємо, селимо у себе на три дні, щоб заспокоїлися, подумали, куди їхати і до кого. Щовечора збираємося на спільну молитву, співаємо під гітару, спілкуємося, граємо в настільні ігри з дітьми… Загалом відволікаємо, як можемо. Багато людей дуже налякані, при найменшому гуркоті спускаються в укриття.

2. Відвідуємо смт Новотошківське з допомогою. У селищі з 24 лютого немає світла. Через це немає ні води, ні зв’язку, ні інтернету, ні тепла. Люди повністю відрізані від світу. Сидять у підвалах. Є два бомбосховища, але місць на всіх не вистачає. Селище обстрілюють градами, мінометами — прямо по житлових будинках. Багато хто просто залишився без житла... Практично немає цілих вікон».

8 березня 2022

 

 

Ми зв’язалися з Миколою Наумовим та Олександром Руденком, щоб дізнатися про ситуацію з евакуацією людей.

— Розкажіть, будь ласка, яка ситуація на Луганщині в даний час?

Микола Наумов: Неспокійна, стріляють кожен день, попадають в будівлі. У Сєверодонецьку взагалі все погано, багато руйнувань, у багатьох будинках немає скла, десь — цілих поверхів. У Лисичанську школу розбомбили.

Олександр Руденко: Кремінна, Рубіжне, Сєверодонецьк — під сильними обстрілами. Багато сіл — Щастя, Новоайдар, Нова Астрахань, Олександрівка — під РФ. Ось така ситуація.

— Місіонери евакуювалися?

Микола Наумов: Майже всі виїхали, вивезли сім’ї. Лишилися я, Олександр, Дарина. Також сім’я Голованових — в окупованому Щасті, у них шестеро дітей… До нас приїхав на допомогу Микола з Івано-Франківщини, каже: «Не можу там сидіти, коли на Луганщині таке діється!» Я теж сім’ю вивіз, тепер займаюся евакуацією. Якраз їду забрати машину з Ковеля для цієї цілі.

Олександр Руденко: Майже всі місіонери виїхали. Тільки Голованові не змогли виїхати. Вони перебувають вдома, нікуди не виходять. Останні два дні ми навіть не мали з ними зв’язку. Але за останньою інформацією, вони живі, здорові, мають, що їсти. Ми практично не перебуваємо на Луганщині. Приїжджаємо тільки забрати людей.

 

— Церква теж евакуйовується?

Микола Наумов: Так, намагаємося вивезти усіх, кого можемо. Хоча є й такі, які кажуть: «Ми не поїдемо. Куди нам їхати? Кому ми потрібні?»

Олександр Руденко: Люди масово виїжджають. Церкви Сєверодонецька, Лисичанська та інших населених пунктів майже повністю повивозили. Власне, це зараз наше основне заняття — забираємо людей, допомагаємо продуктами.

Є три напрямки, куди евакуюємо. Перший — Чернівці, туди виїхало десь 6 сімей. Другий — Львівська область, 32 чоловіки. Третій — Черкаська область, Золотоноша. Налаштували гарну співпрацю щодо гуманітарної допомоги і евакуації. Із Золотоноші вже їдуть далі — хто на Львів, хто на Ковель, хто закордон. Дехто не хоче виїжджати — здебільшого це люди похилого віку. Але лишатися — дуже небезпечно.

— Чи є зараз можливість проводити богослужіння?

Микола Наумов: Так. Взагалі в нашому домі молитви зараз проживають біженці. Для них і проводимо богослужіння.

Олександр Руденко: Так, у Сєверодонецьку, Лисичанську, Кремінній збираються. Більше не знаю де. На решті місіонерських точок вже просто немає кому. Звичайно, сумно і боляче, адже стільки було вкладено…

 

— Чи переживали якісь свідчення Божого захисту за цей час?

Микола Наумов: Біля дому молитви у двох сусідніх будівлях повністю вибило скло. А в домі молитви — все ціле.

Олександр Руденко: В принципі, все, що зараз відбувається — є свідченням. У першу чергу, для мене свідчення — що коли все почалося, я був із дружиною в Києві. Подзвонив одному брату і попросив вивезти дітей, він з дружиною взяв мою машину і всі виїхали. Як добре, що є люди, які завжди поруч!

Свідчення — одна сестра з нашої церкви, яка тільки придбала машину і ще ніколи не виїжджала з міста, доїхала з Сєверодонецька до Львова. Вивезла не тільки свою дитину, а й ще трьох підлітків із нашої церкви. Був момент, коли у неї загорілася машина, але люди допомогли загасити і відремонтувати.

Свідчення — нам подзвонили зі Львова і запропонували місце (10 кімнат по 5 чоловік). Ми там не просто живемо, а й робимо ремонт, влаштовуємо побут, знайомимося з місцевими людьми. Хочемо і там служити.

Свідчення — що місіонери, брати і сестри, які повиїжджали, не сидять на місці, не занепали духом, а активно беруть участь у потребах інших, допомагають.

Свідчення — що люди, які проходили реабілітацію, лишилися на центрі в Сєверодонецьку. Ніхто не розбігся. Вони сказали: «Ми лишаємося, будемо стерегти, служити, приймати, роздавати…»

Свідчення — коли за велінням серця заїхав у Харків і побачив потребу своєї участі в евакуації. Нам вдалося організувати ланцюжок, і два дні вивозили звідти людей.

Свідчення — що люди з різних місць готові допомагати продуктами. Це зараз відбувається масово по всій Україні. Співпрацюємо з різними конфесіями, всі активно підтримують одне одного, немає жодних кордонів, тільки одна спільна справа.

Щодня — бачимо свідчення. Бувало, що нам казали, наприклад, що якась дорога закрита і там проїхати неможливо, а ми спокійно проїжджали — справжнє чудо, ніби Сам Бог проводить там, де ще вчора все було забито.

Розмовляв Дмитро Довбуш

* * *

Реквізити для жертводавців з-за кордону, бажаючих підтримати людей, які опинились в скрутних обставинах під час війни:

Bank SWIFT Code: PBANUA2X
Currency - US Dollar: UA863052990000026009000803450
Currency - Euro: UA883052990000026009010804405
Purpose of payment: Charity
Details of the organization: VOICE OF HOPE CHRISTIAN MISSION
Address of the organization: Voronikhina str. 14a, Lutsk city, country Ukraine, postal code 43024
Name of the bank: JSC CB "PRIVATBANK", 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

Українські реквізити за посиланням

 

• Життя місії