«Заплата покори і страху Господнього»
Молодіжна конференція Волині
8 грудня 2018 року в Луцьку у приміщенні дому молитви «Церкви Христа-Спасителя» відбулася обласна молодіжна конференція. Захід був дуже велелюдним. Зареєструвалося більше 1300 делегатів, а ще кілька сотень цього не зробили. Зал, що може вмістити дві тисячі чоловік, був переповненим, а тому тим, хто затримався в дорозі або за домашніми справами, довелося терпеливо стояти в дверях. За офіційними списками, найактивнішою була молодь Маневицького, Ківерцівського та Камінь-Каширського районів. Гостями конференції стали не лише волиняни та керівництво ЦХВЄ, а й студенти київської біблійної школи «Ковчег спасіння» разом зі своїм вчителем-євангелістом, пресвітером церкви Ростиславом Шкіндером. Співом служили місцеві хор та гурти, а також гурт з Нововолинська.
Девізом цьогорічної обласної конференції стали слова з Книги приповістей Соломонових: «Заплата покори і страху Господнього – це багатство, і слава, й життя». Кожен із братів, що мав слово, намагався пояснити присутнім сутність страху Божого. Зі словами привітання й настанови зверталися до учасників Михайло Близнюк, Ігор Панфілов, Ігор Скоць, Вадим Давидюк та ін. Той, хто був уважним, зрозумів, що страх Божий відрізняється від людського тим, що приносить людині, яка ходить в ньому, задоволення, мир, радість, наснагу.
Ігор Панфілов словами Давидового псалма закликав: «Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас» (Пс.33:12). Він бачить втрату цього почуття не лише в молодих людей, а взагалі в тих, хто називає себе християнами. А це втрата мудрості, бо ж «Страх Господній – джерело життя, що віддаляє від тенет смерті» (Пр.14:27). Не даремно бив тривогу проповідник, тому що лише «у Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм» (Пр.14:26).
Михайло Близнюк наголошував, що страху Божого може навчити лише Христос своїм прикладом. А ще закликав словами апостола Павла: «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе…»(2Кор.13:5), тому що лише тоді, коли ми такі, якими повинні бути, на нас поширюються Божі обітниці й благословення.
Промовцем і вчителем цього разу став заздалегідь запрошений Ростислав Шкіндер. За його словами, страх Божий – це, в першу чергу, благоговіння. Це не тремтіння, бо ж «демони вірують і тремтять» (Як.2:19). Благоговіння – це не безхребетне плазування, це пошуки Господньої волі, трепет перед Його величністю й наближення до Нього. Людина, що боїться Бога, не боїться людей. Коли людина втрачає страх Божий – вона втрачає силу. Це відбувається, коли ми в конфлікті з Ним. Яскравим прикладом такого становища є ізраїльський герой Самсон. Порушивши заповіді, він втратив мир і благословення. А втративши ці якості, що свідчать про гармонію з Богом, зайшов так далеко, що не мав сили змінити своє становище. І як наслідок: кремезний мужчина, вождь Ізраїля, ходить по колу, осліплений ворогом, тягнучи жорна і ставши потіхою для ненависників Божого народу. Отож, коли людина втрачає страх Божий – втрачає мудрість і відступає від Його волі та закону. А в основі Божих заповідей лежить суд, правда та милість. Саме тому в пророчих книгах: 30 % – звіщення майбутнього, а 70% – це картання за відступлення. Господь сумує, що серця його народу не з Ним, лише вустами Його шанують, а це ж – лицемірство. Коли нам говорять одне, думають друге, а роблять третє – це так неприємно… Тим більше Богові, що хоче, щоб ми були мудрими, сильними й святими. Усі чисті думки й бажання приходять від Бога, а тому люби Його, ходи в страху перед Ним – і тоді зможеш робити, що хочеш, і ніхто тобі не буде докоряти й не каратиме наказувати – ні Бог, ні люди.
Отож, страх Господній примножує дні (Пр.10:27), джерело життя (Пр.14:27), навчає мудрості (Пр.15:33), робить мудрішими від інших (Пс.118:98-99), відводить від зла (Пр.16:6), вказує, який шлях обирати (Пс.24:12), тайни і заповіт відкриває (Пс.24:14). А до тих, хто його має, Бог добрий (Пс.30:20), хто має страх – не має недостатку (Пс.33:10), Господь за ними наглядає (Пс.32:18), ангол Господній табором стає навколо них (Пс.33:8) і т. ін.
Щоб піти на ниву Господню працювати, потрібно мати силу Божу, честь у людей і Бога та святість. Ці три якості будуть у нас лише тоді, коли боятимемося Господа, і лише тоді станемо успішними людьми.
Ростислав Шкіндер порадив раціонально використовувати свій час. Потрібно розподіляти його за таким принципом: 8 годин сну, 11 годин роботи, 5 годин для духовного зростання (це серйозно: служіння, читання Біблії, молитви, відвідування хворих, спілкування…). Я думаю, що як би кожен з нас скористався цією порадою, то ми встигали б прочитати Біблію не лише раз на рік, а кілька. Хто як використовує час: мудро чи не мудро, в страху Божому чи давно вже його загубив і забувся, де й коли втратив, – це покаже життя та його плоди.
Частиною конференції стали «Відповіді на запитання».
«Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати. Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю. Сила Господня – тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм» (Пс.24:12-14).