Виклики останнього часу
Молодіжна конференція Західного регіону
11 травня 2019 року молоді люди із західних областей України, а саме – Львівської, Закарпатської та Волинської, стали учасниками конференції, що відбулася в євангельській Церкві Христа-Спасителя, у Луцьку. Конференція зібрала велику кількість християнської молоді (біля двох тисяч осіб). Серед піднятих на заході питань було й те, що стало темою форуму: виклики останнього часу.
Конференцію розпочали представники кожного обласного молодіжного об’єднання, а також Іван Білик – керівник молодіжного руху УЦХВЄ – вітанням учасників форуму. Зокрема Іван Білик закликав славити Господнє ім’я за всякого часу, не бути пасивними, бо ж «пасивною стає перенасичена людина», а також розповів про напрямки роботи Руху, та запросив молодь долучитися до цих проектів.
Не обминули увагою молодь і голова Волинського об’єднання УЦХВЄ єпископ Михайло Близнюк та його заступник Василь Паламарчук. Михайло Іванович закликав молодь словами апостола Петра: «Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови, і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння, якщо ви спробували, що добрий Господь…» А ще зауважив, що радість спасіння приходить лише тоді, коли ти справді спасенний, і її не потрібно рекламувати в церкві, на роботі, вдома. Люди відразу її побачать. Василь Паламарчук у своєму зверненні закликав молодих людей серед сучасного матеріалізму бути не глухими, а чути настанови батьків, бо «коли ми, слухаючи сьогодні, почуємо в сорок – можемо запізнитися, і то назавжди».
Навчав присутніх служитель-місіонер Павло Федорук. Він у своєму семінарі «Виклики останнього часу» порушив актуальні питання, що стали болючими місцями на тілі сучасного християнського суспільства. І болять ці гнійники, на жаль, не лише людям, що поза церквою, але і її членам, не лише молодим, але й багатьом зрілим мужам. Коли ми говоримо про мутації, то в нашій уяві можуть поставати тварини з двома головами замість однієї, з незвичайними формами частин тіла замість потрібних… Одним словом, мутація – збій, що не вписується в ніякі рамки. А от, за словами Павла Федорука, виклики, які ставить нам час сьогодні, також мутують. До прикладу, якщо нашим дідусям та бабусям, щоб нахапатися деяких грішків, потрібно було вийти з хати й сходити хоча б до клубу, то молодим людям сьогодні можна, не виходячи з хати, потонути в болоті, зайшовши на певні сайти та встановивши певні функції на наших гаджетах. А тоді: прощай і час, і совість, і здоровий глузд… Інтернет, багатство, суєта – не єдині явища, що вимагають від нас дуже радикальних дій. Первородство та Божий задум щодо нашої долі можуть стати для нас не тільки благословенням, але й викликом. Це можна простежити на долях відомих біблійних героїв, таких, як Ісав, Давид, Даниїл та ін. Доповідач порушив питання природи викликів та реакції на них, наголосивши, що сила не в знанні параметрів ворога (маючи на увазі виклики), а в стосунках із Богом. Тому що справжній виклик, як перемога або поразка, завжди відбувається у глибшому вимірі, ніж нам здається. Можна додати, що й задовго до результату, бо ж перемога чи поразка – це відображення наших стосунків з Богом не лише сьогодні, а вчора й третього дня. За днів Ілія спочатку відійшла слава, а згодом було забрано ковчега. Старий священик переживав за святиню Ізраїля, а потрібно було думати за його чистоту й Божу славу, яка відійшла від нього, коли тільки народ перестав шанувати Бога (1Сам.4). «Диявол маскується, – наголошує спікер, – і в деяких моментах ти не бачиш небезпеки та необхідності оголосити війну. Тому будьте пильні й стережіться!» Адже після торкання до мертвечини Самсон певний час успішно служить і навіть кидає виклик ворогам, відпочиваючи на колінах Даліли. Але проходить час і…великий вояка, що завжди був спереду, став видовищем-потіхою в домі розваг своїх ворогів. Сьогодні жінка-звідниця існує також, ще й у «модифікованому» вигляді – «це те, що присипляє нас і добирається до самого серця, до самого сокровенного в нашому єстві». «Гріх має природу свині, – підкреслив Павло Федорук. – Навіть якщо вона тільки скраєчку, біля порога – споганить запахом всю хату. Соцмережі – гарне вгодоване порося сьогодення і є викликом нашого часу: невинні речі споганюють і занапащають помаленьку всю хату (серце)». Диявол воює всілякими методами за час нашої молитви, адже і йому відома древня, дієва істина: багато молитви – багато сили, мало молитви – мало сили. А тому якщо спокуснику вдається забрати час нашої молитви – він своєї цілі досягнув. Судити один одного не будемо, але кожен із нас добре знає, де, скільки й кому чи чому він молиться. «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві!» (Еф.5:15-16) – писав у листі до церкви в Ефесі апостол Павло. А Сковорода, відомий християнський філософ казав: «З усіх утрат втрата часу найтяжча».
Зважаючи на Євангелію та поради мудрих людей, розумно використовуймо час, можливості та взагалі життя. Адже, каже Павло Федорук: «Усі виклики останнього часу – лише модернізована версія старих, як світ, диявольських спокус, і, щоб мати силу боротися з ними, потрібно мати силу вічної Євангелії!»