Місія в сучасному суспільстві
Молодіжна конференція
Луцького та Горохівського регіонів

29.03.2019
0
439

9 березня 2019 року відбулася християнська конференція Луцького та Горохівського регіонів. Дійство зібрало півтисячі молодих людей у приміщенні церкви «Віфанія», що на вулиці Європейській, у Луцьку.

Тема для обговорення: «Місія в сучасному суспільстві». Бути спікером конференції запросили Михайла Мокієнка, кандидата історичних наук.

Розпочав Михайло Мокієнко з великого доручення: «А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Мт.28:18-20). Він закликав ці слова читати не зі слова «ідіть», яке стверджує активну позицію як першоапостольської, так і сучасної церкви, а з початку: «Дана Мені всяка влада…» Ці слова говорять про те, що ми не є якимись самозванцями, а посланцями Господа. Адже, «доки ми не увіруємо, що Ісусу дано 100% влади, ми не станемо успішними місіонерами й благовісниками». За опитуванням, у якому взяли участь три тисячі респондентів, лише 0,8 опитуваних бачить себе в тому, щоб свідчити про Ісуса. На думку Михайла, сучасна церква страждає від важкої форми амнезії. Вона забула навіщо була створена, а створена ж була для ствердження влади Христа. За результатами дослідження, яке він проводив, 80 % українських місіонерів ведені особистісною позицією, і лише 20 % підтримуються своїми церквами. Михайло зауважив таку тенденцію: «На наших батьків та дідусів вагомо вплинули два радянські документи. Ці папери, які називаються Постанова НКВС 1929 року та інструктивний лист 1959 року, обмежили служіння і місію церкви внутрішнім богослужінням». Суть даної постанови полягала в тому, щоб основним завданням для віруючих було не «залучення» нових членів, а «задоволення необхідних релігійних потреб віруючих». Тому багато старших з недовірою ставляться до служіння євангелізації, аргументуючи словами апостола Павла, що спасуться призначені для вічного життя. На думку історика, ці документи не повинні впливати на християнську молодь і церкву взагалі.

Прозвучала така думка: «Чим більше церква схожа на світ, тим менше вона для нього цікава. Коли ми обираємо модель повного пристосування або хочемо зробити щось подібне, зазвичай ніяких позитивних зрушень не відбувається…»

Отож, не важливо, чому люди прийшли до церкви, важливіше – чому вони там залишилися. Якщо церковна спільнота не усвідомлює себе місіонерською, для неї буде важко втримати людину в церкві. Атмосфера місії – це заклик до місії не як до туризму, але як до щоденно втілюваного ідеалу про який говорив Ісус: ідіть, навчіть, хрестіть і продовжуйте вчити!

Завершилася конференція молитвою покаяння (бо ж так багато втрачено, а мало зроблено) і словами щирої подяки.

Інна Мельник



Додати коментар

Пожертвувати