«Зразкова молода сім’я»

30.06.2018
0
81

Літо спекотне не тільки температурою повітря, а й тим, скільки всього можна і потрібно зробити.

У червні відбулася зустріч із пенсіонерами під назвою «Відпочинок для душі». Все відбулося на території дому молитви, зібралося близько 25 людей. Сидячи в колі, співали християнські пісні, розмовляли про життя, віру в Бога, складні життєві ситуації, та як із них виходити. Запросили на  зустріч Сергія Осадчука із дружиною Іриною із Полтави. Сергій мав дуже складне життя, проблеми у стосунках з батьками, залежності. Але навернувся до Бога і все стало налагоджуватися. Зараз він щасливий батько 5 дітей та директор реабілітаційного центру. Сергій із Іриною ділилися своєю історією. Все завершилось смачним пловом, який  приготували на вогні в казані наші сестри. 

Протягом усього червня готувалися до нашого табору для дітей. Віра задіяна в підготовці рукоділля, уроків, сценок. В моїй відповідальності реклама, всі необхідні дозволи та інші організаційні питання. На допомогу в проведенні цього табору прилітала молодь із Сакраменто. Табір у Котельві проходив три дні. Останнього дня було зареєстровано трохи більше 200 дітей! Ми зрозуміли, що наступного року потрібно збільшувати команду або ж робити попередню реєстрацію… Захід пройшов чудово, але не легко. Жвавий спорт. Рукоділля, яке діти потім могли забрати із собою додому на згадку. Батут та надувні гірки — користувалися особливою популярністю. Найбільший акцент для себе ставили на викладі уроку для дітей. Цього року говорили про Біблію як скарб, дзеркало та лист від Бога. Пригощали дітей компотом і булочкою. Протягом днів фестивалю на території дому молитви не було вільного місця — скрізь діти, гамір та шум. Навіть проїжджаючі машини зупинялися і люди дивилися, що відбувається! Аж трава на території пожовтіла, від того, що її витоптувала малеча!

Спостерігаючи за всім, що відбувається, я бачу різні сторони того, чому люди приходять. Нажаль, багато прийшли тільки тому, що безкоштовно. Одного разу, коли показували сценку, і «принцеса» роздавала цукерки для дітей, багато із них налетіли на «принцесу» і намагалися відібрати. Мені довелося втрутитися і посадити дітей на місця. Дехто намагався двічі стати в чергу за булочкою, не іти на біблійний урок, аби тільки пострибати на батуті. Та все ж, під час завершення табору, коли усі діти стояли в черзі за солодкою ватою, яка проходила через всю територію, до мене підійшов один хлопчик і сказав, що хотів би отримати Біблію. Приємно, що є і такі діти!

Протягом цього часу нам також вдалося значно просунутись вперед в будівництві дому молитви. Наразі вже пофарбована стеля, поклеєні шпалери, постелений лінолеум, повністю зроблений офіс. Залишилося зробити ще зовсім небагато!

Цей рік в нас ювілейний — 7 років спільного життя. Тіні (старша донька)— 6 років і має іти до школи. Мартіну — 1 рік. Проходить час і ми помічаємо, як розвиваються стосунки із місцевими людьми. Все більше і більше знайомих облич, людей із якими вітаєшся і запитуєш про їхні справи. Для нас було приємним сюрпризом, коли перед Днем молоді до нас зателефонували із місцевої газети та запропонували взяти інтерв’ю, як «в молодої та зразкової сім’ї» — так сказала журналістка. Через декілька днів вийшла газета, деякі люди почали нас вітати із публікацією! Для нас самих це приємно і дякуємо Богу, що можемо бути світлом. Із редакцією газети маємо добрі відносини. Вони також друкували безкоштовно репортаж про наш захід для дітей.

Вадим Корольчук, Полтавська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати