Великоднє преображення

30.03.2018
0
62

Вивчаючи Біблію, я був вражений радикальною зміною у ставленні її авторів до страждань, і відправною точкою цієї зміни став хрест. Говорячи про складні часи, автори Нового Заповіту не висловлюють ані тіні обурення, як це було властиво для Йова, пророків чи псалмоспівців. Замість того, щоб дати якесь розумне пояснення стражданням, вони, ніби формуючи якусь піктографічну відповідь, постійно вказують на дві події: смерть і воскресіння Ісуса.

Апостоли відкрито заявляли, що їхня віра повністю покоїться на Пасхальній неділі. Учні Ісуса дуже швидко зрозуміли те, чого не змогли зрозуміти за три роки, проведені зі своїм лідером: коли здається, що Бог далеко, — Він може виявитися, як ніколи, близько. Коли здається, що Бог мертвий, — Він може відродитися до життя.

Модель трьох останніх днів перебування Христа на землі — трагедія, темрява, тріумф — стала для новозавітних авторів шаблоном, який можна застосувати до всіх періодів наших випробувань. Ми можемо спрямовувати свій погляд на Ісуса — доказ Божої любові, — хоча, можливо, ніколи й не отримаємо відповідей на всі свої «чому?».

Страсна п’ятниця показує, що Бог не залишився наодинці зі своїм болем. Біди й страждання, які приходять у наше життя, настільки очевидні та значимі, що Бог захотів розділити й перенести їх із нами. Бог також був «знайомий із хворобами». У той день Ісус пережив на Собі Боже мовчання. Помираючи на хресті, Він цитував двадцять перший псалом: «Боже мій, Боже мій, — нащо мене Ти покинув?», а не двадцять другий, де сказано: «Господь — то мій Пастир, тому в не достатку не буду…»

Але Пасхальна неділя показує, що вирішальна перемога — не за стражданнями. Тому, говорячи словами Якова, «майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування».  Йому вторить Петро: «Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями…» А Павло додає: «Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його». Потім апостоли пояснюють, яке благо приносять такі «страждання з компенсацією»: зрілість, мудрість, щиру віру, стійкість, твердість духа й багато нагород у майбутньому.

Як сказав Павло, все це — лише питання часу. Просто зачекайте. Боже чудо преображення темної, безмовної П’ятниці в Пасхальну неділю одного разу виросте до космічних масштабів.

Один мій друг, якому було складно вірити в люблячого Бога, у мить сильного болю й страждань випалив такі слова: «Пасха — це єдине, що виправдовує Бога!» Це звучить різко й не по-християнськи, але в цьому прослідковується очевидна істина. Хрест Христа переміг зло, але не переміг несправедливості. Для цього була потрібна Пасха — яскраве свідчення того, що Бог одного разу поверне будь-яку фізичну реальність у той стан, у якому вона й повинна бути.

Саме Воскресіння перетворило події П’ятниці в спомин. Завдяки воскресінню Ісуса я можу сподіватися, що пролиті нами сльози, пережиті удари, емоційний біль і скорбота від втрати друзів та рідних — усе це, як і шрами на руках Ісуса, стане лише спогадом. Шрами ніколи не зникають, однак вони більше не завдають болю. Ми отримаємо нові тіла, нове небо й нову землю. Ми отримаємо новий початок — великодній.

Філіп Янсі, «Щоденник благодаті»

 



Додати коментар

Пожертвувати