Повикидайте старе заради нового!

30.12.2017
0
150

«…І повикидаєте старе перед новим» (3М.26:10)

Святкові привітання завжди розпочинаються якось так: ось ще один рік проминув – і ми на порозі нового року й світлих свят Народження Спасителя… Ви мабуть не повірите, але святкові привітання – це особливий текст і особливі слова, а розпочинається все, як правило, з глибокого зітхання: «Господи, а на цей раз що???» А на цей раз…

…Є така традиція – викидати старі речі під Новий рік. Натомість придбати нове й гарне, щоб через рік… під Новий рік воно знову стало предметом для викидання.

Проте ідея, закладена в заголовку, має дещо інше спрямування. Бог, звертаючись до вибраного народу, обіцяє Свою прихильність та благословення при умові дотримання Його заповідей. «Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати…» (3М.26:3) – то Я дам вам надмір усього і, згідно з сучасним російським перекладом: «У вас буде достатньо врожаю, щоб годувати  вас понад рік. Ви зберете новий урожай і муситимете викинути  старий, щоб звільнити місце для нового!» Такі обітниці Божі для тих, хто неухильно дотримується Його Слова.

Який урожай нашого життя за рік минулий? Що зібрали, законсервували у пам’яті, засолили про запас, а що потрібно рішуче викинути? Одна з особливостей передсвяткових приготувань – навести лад у домі, розставити всі речі по належних місцях, рішуче позбавитися непотрібного мотлоху.

Отже, з чим варто попрощатися в передсвяткові різдвяно-новорічні дні? Найперше – позбутися старих образ. Вони, як реп’яхи, чіпляються за нашу пам’ять і норовлять посіятися на нових ділянках стосунків із ближніми. Вони щемлять і постійно нагадують про себе. Їх можна пригладити, зірвати верхівку, але вони вперто, як пирій на грядці, гострими пагонами появляються знову. Рішуче виполюймо й викидаймо геть.

Наступне: рішуче покінчити з часотратством! Залишити його в минулому. Чи чули ви коли-небудь під новий рік фразу: «А цей рік щось ду-у-уже довго тягнувся»? Навпаки, ми завжди чуємо: «Ти дивись, уже року немає, як один день пролетів!..» Часу повернути не можна, купити не можна, позичити не можна. Його можна тільки витратити. Як??? Це питання ставлю собі, заповнюючи останні сторінки щоденника – 2017. «Дорожіть часом», – радить нам апостол Павло. У список надважливих цінностей внесімо пункт – Витрата часу: а, б, в, г… Що стане  основною статтею витрат Божого ліміту часу? Варто пам’ятати: час, проведений за вивченням Слова, молитвою, спілкуванням із дітьми дома й друзями в церкві – не втрачений час, це сфери життя, гідні максимальних часових інвестицій!

Будуємо стосунки – не віртуальні, з сотнями друзів, а реальні, такі, що вимагають нашої особистої присутності, нашого слова, нашої усмішки чи сльози. Церква – це не кількість годинозібрань, це моя діяльна частка в Тілі Христовому, це мої особисті стосунки з Богом…

«Повикидаєте старе заради нового» – це передбачає по-особливому шукати Божого обличчя, шукати одкровень Його Слова, а отримавши – дорожити і застосовувати в практичній площині свого служіння…

Ось такі роздуми напередодні різдвяних свят. Сердечно вітаю вас, співпрацівники на ниві  Божій – місіонери, жертводавці, молитвеники зі світлим Народженням Сина Божого, з Новим роком! Миру й спокою у ваших родинах, у всьому нашому багатостраждальному краї! Нехай Різдвяна зоря осяває всі шляхи наші в новому році!

Микола Синюк



Додати коментар

Пожертвувати