Відійшов у вічність Олександр Хомченко — «Народний герой України», пастор церкви ХВЄ у м. Мар’янка
14 лютого 2018 року в лікарні Курахово помер Олександр Хомченко.
«Від імені Української Церкви Християн Віри Євангельської висловлюємо Вам щире співчуття і разом з Вами сумуємо з приводу відходу від нас пастора церкви ХВЄ «Преображення» (м. Мар’їнка Донецької області) Олександра Хомченка, — йдеться у зверненні старшого єпископа УЦХВЄ Михайла Паночка до родини та церкви покійного. — Перестало битися серце Христового служителя, яке вболівало за долю сім’ї, Христової Церкви та усієї України. Ми вдячні Богу за величезну працю Олександра Владиславовича, який жертовно служив своєму Господові. Він залишається у нашій пам’яті добрим прикладом безкомпромісного проповідника Євангелії Ісуса Христа та друга усіх нужденних. Ми молимося про Господню втіху для вас, дорогі брати й сестри. Нехай Бог укріпить вас у вірі та очікуванні нової зустрічі у Небесному Батьківському домі».
***
У серпні 2014 року, під час вторгнення у Донецьк Ігоря Гіркіна та його бойовиків Олександр Хомченко разом із членами своєї церкви згодилися щовечора приходити на площу Конституції та спільно з вірянами інших конфесій молитися за мир на рідній землі. За своє рішення пастору довелося жорстоко поплатитися: його заарештували й жорстоко катували так звані «органи безпеки ДНР».
Як потім розповів пастор, з початку окупації місцеві бандити нападали на молитовний намет чотири рази: відібрали апаратуру для підсилення звуку, змусили прибрати українську символіку, били служителів, проте на більш серйозні провокації не наважувалися. Після появи в Донецьку Гіркіна і його людей під гаслом «Російської православної армії», стало зрозуміло – жоден компроміс із подібними фанатиками неможливий. Молитви в центрі міста ставали все більш небезпечним заходом. Якщо спочатку в богослужіннях брало участь 250-300 осіб, до кінця їх залишилося не більше сорока.
«Люди підходили, слухали наші проповіді й молитви, деякі прямо просили: «Не йдіть, ви — острівець розсудливості в цьому шаленому світі». Деякі навіть каялися, наприклад, один озброєний бандит, розкаявшись, намагався віддати свій автомат. Зрештою, ми втопили цей автомат у річці. Але я кожного дня був готовий до того, що мене заарештують, і вирішив стояти до кінця», — згадував пастор Олександр в інтерв’ю виданню ua.krymr.com після того, як йому дивом вдалося залишитись живим після ДНРівських катівень.
Оскільки окрім молитов пастор та його помічники займалися евакуацією людей, які не могли самостійно виїхати з-під обстрілів: жінок, дітей, людей похилого віку, інвалідів, сталося неминуче — Олександра заарештували.
Спочатку священика допитували у будівлі МВС, вимагаючи розкрити імена «українських резидентів», які залишились у Донецьку, назвати явочні квартири й джерела фінансування церкви (як підозрювали грушники, американські). Потім перевезли до «НКВС Макіївки», де упродовж чотирьох діб катували найжорстокішими й збоченими методами.
Били Олександра формально за виявлені в нього чеки з автозаправок і машину з Дніпропетровськими номерами. Цього виявилося достатньо, щоб звинуватити пастора в «роботі на Коломойського».
«Коли заводять до підвалу НКВС, перші хвилин сорок просто б’ють і тільки потім уже починають розмовляти… Одного разу мене підвісили за руки й надягли протигаз, закрили шланг. Я почав задихатися, тому, коли вони відкрили шланг, я чисто рефлекторно глибоко вдихнув. У цей момент вони піднесли мені ватку зі спиртом. Я відключився. Другий раз, коли вони зробили те ж саме, я знову вдихнув, а бойовики тим часом підвели воду до шланга протигаза. Я набрав повні легені води, і прийшов до тями, висячи вниз головою, а бандити палицею вибивали мені воду з легенів», — згадував пастор. Кілька разів служителю влаштовували імітацію розстрілу, і йому здавалося, що жити залишилося всього кілька секунд. Однак Бог мав стосовно нього інші плани.
Після чотирьох діб пекла Олександра визволили з полону за сприяння церкви та рідних. Він виїхав з окупованої території. Згодом донецькому пастору довелося дати свідчення у Брюселі перед засіданням Міжнародного суду в Гаазі, де проходило попереднє слухання справи про злочини російських військових в Україні. У липні 2016 р. його нагородили орденом «Народний Герой України». До останнього дня пастор, який служив м. Мар’янка, залишався посвячений своєму служінню для Господа.
chve.org.ua